Потрібно зазначити, що моральне обличчя літературних і кіногероїв як зразків для наслідування стає в останні роки все менш привабливим, бо позитивні і гідні наслідування герої рідко зустрічаються в сучасному українському мистецтві. Результати досліджень показали, що сьогодні незаперечними улюбленцями підлітків є такі актори як Джекі Чан, Арнольд Шварценегер, Ван Дам, Ван Дізель, Сергій Безруков, Анастасія Заворотнюк. Жоден з українських акторів не отримав навіть одного відсотку голосів.

           Схожим є і список улюбленців естради. Лише два відсотки наших дітей віддають перевагу таким популярним українським виконавцям як Руслана, Тіна Кароль, групи «Океан Ельзи» та «Алібі».

           Шановні дорослі, нам є над чим замислитись! Як відомо, вагомий вплив на формування світогляду дитини має те, як вона проводить своє дозвілля.

           Сьогодні змінилося співвідношення між організованими та індивідуальними формами проведення вільного часу дітьми та підлітками. Досить чітко вимальовується процес «одомашнення» дозвілля. Причиною цього є розвиток сфери масової інформації, зокрема телебачення, а також засобів відеоперегляду та комп’ютерної техніки. Вони заволоділи часом дітей, внесли зміни в організацію режиму дня, зменшили час перебування на свіжому повітрі, спілкування з однолітками.

             Тому вважаю, що зусилля міської влади, працівників освіти, культури, спорту, громадськості, батьків потрібно зосередити на залученні дітей і молоді до пізнавально-творчих форм організації вільного часу, оскільки вони значною мірою стимулюють соціальну активність дитини, збагачують її духовний світ.

             Позитивним для нашого міста є те, що незважаючи на всілякі негаразди, зміни та кризи в Броварах майже збереглася мережа позашкільних закладів, підліткових клубів, закладів культури та спорту. Значна частина дітей та юнацтва мають змогу проводити своє дозвілля відповідно до власних смаків і уподобань. Але все одно більшість дітей, а також підлітків і молоді стоять перед вибором, як їм використати свій вільний час, зокрема «потусуватись» із друзями та однолітками тощо.

             Піти у кафе або нічний клуб? Можна, якщо ти вже повнолітній і маєш у кишені певну суму грошей. А якщо тобі 13-16 років? Де і чим зайнятись?

            Немає для вас місця, дорогенькі! Хоча на житловому масиві і стоїть чудова споруда міського культурного центру «Прометей». Іще не так давно в стінах цього закладу три-чотири рази у тиждень проводились молодіжні дискотеки. Погоджуюсь, це не ідеальна форма проведення молоддю свого вільного часу. Але сотні дівчат і юнаків знаходилися у контрольованому середовищі. Звичайно, це великий клопіт – керувати такою аудиторією. Та якщо ми вболіваємо за молодь свого міста, то маємо знайти можливість приділити їй належну увагу.

            Та, на жаль, сьогодні «Прометей» навіть змінив свою вивіску «Культурний центр» на рекламу «Виставка- ярмарок». Безперечно, це добре, що за останні роки заклад зміцнив свою матеріальну базу, у ньому відремонтовані приміщення, встановлена сучасна звукова та освітлювальна апаратура. Але куди поділася душа цього храму культури?

            Чому більшість видовищних заходів перетворилися у «театр одного актора», вірніше – «однієї актриси»? Чому чудове фойє «Прометею» замість того, щоб приймати охочих до творчого спілкування броварчан, перетворилося у суцільний базар?

              Мабуть тому, що хтось у нашому місті помилився з вибором пріоритетів у сфері міської культури. Знаю, мені можуть заперечити, посилаючись на те, що не вистачає коштів.

              Шановні, в культурі завжди було нелегко, вона завжди фінансувалася за залишковим принципом. Але ж зовсім недорого коштує створення декількох молодіжних громадських об’єднань за інтересами, студії підготовки юних ведучих масових заходів, надання притулку різноманітним неформальним молодіжним колективам.

            Забезпечити дитині духовне зростання, підняти її культурний рівень, розширити межі світогляду, наповнити її життя смислом – основне завдання кожного дорослого, фахівця- практика і нашої міської влади. Коли корінь життя людини не живиться духовністю, вона втрачає віру в себе, в краще майбутнє, у продовження роду. А сухе дерево не дає плодів. Бездуховна людина приречена на беззмістовне й примітивне існування.

             Шановні земляки! Дбаймо про наших дітей! Адже що посіємо – те й пожнемо…